Того дня, 6 березня, Тарас Мельник та Ірина Мігитко разом із Пашею вирушили на авто розвозити їжу мешканцям Ірпеня. По дорозі волонтерам довелося відступити від свого наміченого маршруту.

«Бачимо літніх чоловіка і жінку з дівчинкою. Вони благали нас, щоб ми довезли їх до Романівського мосту на виїзді з Ірпеня. Ми погодилися, затовклися всі в машину, і завезли цю родину до мосту», - розповів Тарас виданню «Главком».

Потім вони побачили, як палає одноповерховий будинок і зупинились, щоб зафільмувати пожежу - такі фотографії і відео волонтери потім передавали у відповідні органи, сподіваючись, що постраждалим нададуть допомогу або що люди хоча б зможуть дізнатися про те, що сталося з їхнім житлом.

У той самий момент Тарас, який був за кермом, побачив на відстані 70 метрів озброєних окупантів.

"Я інстинктивно кинув кермо і упав праворуч на пасажирське сидіння. Машина почала рухатися сама. За долі секунди в машину полетіли кулі: в лобове скло, в дах, у двері. Як потім з’ясувалося, загалом куль було зо два десятки. Некерована машина виїхала на зустрічну смугу, перескочила через тротуар і врізалася в дерево. З потилиці в мене текла кров – куля пройшла по шкірі, не зачепивши череп», - розповів Тарас.

Одна з куль поцілила у телефон, який тримала у руках Ірина - уламки потрапили у око дівчині і посікли обличчя.

«Я упала між сидіннями біля колін Паші й почула, як він стогне... Над головою в мене літали кулі. Сліди від куль, які пролітали дотично, залишилися на моєму одязі. Паша спочатку стогнав, потім почав хрипіти. Коли він замовк, у нього розпочалася велика кровотеча. Кров лилася на мене», - поділилася страшними спогадами Ірина.

Налякані волонтери намагалися вилізти з автівки, і в цей момент до них підбігли російські солдати та з криками почали вимагати, аби волонтери вийшли з машини, питали, чи є в них зброя. А потім зкомандували, щоб вони «валили».

За словами Ірини, вона і досі не може нормально спати через спогади протой страшний ранок.

Як зазначають журналісти, автомобіль, за кермом якого сидів Тарас, був далеко не єдиною ціллю російських окупантів на тому перехресті – таких машин назбиралося, за свідченням очевидців, п’ять-сім.

Є свідки, які бачили, як російські десантники витягували Павла з машини, а потім покинули там. Забрати тіло Павла вдалося волонтеру Максиму Шевченко, який у ті дні власною машиною зміг вивезти з окупованих міст Київщини десятки людей.

Нагадаємо, мама Паші Лі повідомила, що вбивство її сина розслідується, як військовий злочин.

Також повідомлялось, що в Мережі опублікували фото з місця вбивства Паші Лі.

Мама Паші, який був єдиною дитиною, до кінця не вірила, що її сина більше немає.